Британські вчені з’ясували, що справжня любов і взаєморозуміння виникають лише через рік тісного спілкування. Хоча, це теж кому як: виявляється, чоловіки, по їхніх власних міркуваннях, набагато частіше випробовують щирі почуття.
Жінки ж, навпаки, виявилися легковажними істотами, вони набагато частіше випробовували просто симпатію й деяку прихильність. Пристрасть властива також більшою мірою представницям прекрасної статі, але при цьому вони не відчувають повного духовного злиття з партнером. До речі, жінки на стадії зав’язування романів довго не прив’язуються до партнера по-справжньому, це кішки, що гуляють самі по собі, і приручити їх – завдання не з легких.
При цьому всі прекрасно розуміють, що любов окриляє, а влаштоване особисте життя – один з факторів, що сприяють успішній кар’єрі, стабільності, іншими словами, соціальній адаптації. Сама ж по собі любов багатогранна, і в контексті сучасних вдач і загальноприйнятих норм її можна розглядати як глибоку взаємну прихильність, що супроводжується сильним щиросердечним хвилюванням і має на піку інтимну близькість як прояв абсолютної довіри. Фізіологи говорять, що це всього лише гра гормонів, взаємодія складних хімічних молекул, що впливають на людський мозок особливим образом.
Нове явище – електронна любов, що переростає згодом у щось більше. Комп’ютер перетворився у великий симулятор звичайних людських відносин, і багато хто віддає перевагу онлайн-залицяння й заняття сексом з мишкою у вологій долоні. Отут сформовані споконвіків норми дають збій: люди, не бачачи один одного й толком не знаючи, з ким мають справу, заводять романи й, напевно, мали б дітей, але для цього науково-технічний прогрес, на щастя, не винайшов поки засіб виключення особистого контакту.
|
