"Кока-Кола”
В 1886 році доктор і фармацевт Джон Пембертон (John Pemberton) намагався приготувати мікстуру на основі витяжки з листів південноамериканської рослини кока й африканських горіхів кола, що володіють тонізуючими властивостями. Пембертон спробував готову мікстуру й зрозумів, що вона має гарний смак. Він вважав, що цей сироп міг допомогти людям, що страждають від втоми, стресу й зубного болю. Фармацевт відніс сироп у найбільшу аптеку міста Атланти. У той же день були продані перші порції сиропу, по п’ять центів за склянку.
Однак напій Coca-Cola з’явився в результаті недбалості. Випадково продавець, що розбавляв сироп, переплутав крани й налив газовану воду замість звичайної. Суміш, що вийшла, і стала "кока-колою”. Споконвічно цей напій не мав великого успіху. За перший рік виробництва газування Пембертон витратив 79,96 дол. на рекламу нового напою, але зміг продати Кока-коли тільки на 50 $. Нині кока-колу роблять і п’ють в 200 країнах світу.
Клейкі папірці для заміток (Post-іt Notes)
Клейкі папірці з’явилися в результаті невдалого експерименту по посиленню стійкості клею. В 1968 році співробітник дослідницької лабораторії компанії 3M намагався поліпшити якість клейкої стрічки (скотча). Він одержав щільний клей, що не усмоктувався в склеюючі поверхні і зовсім не підходив для виробництва скотча. Дослідник не знав, яким чином можна використати новий сорт клею. Через чотири роки, його колега, який у вільний час співав у церковному тхорі, був роздратований тим, що закладки в книзі псалмів, увесь час випадали. Тоді ж він згадав про клей, що міг би закріплювати паперові закладки, не пошкоджуючи сторінок книги. В 1980 році Post-іt Notes були вперше випущені в продаж.
Гума
В 1844 році винахідник Чарльз Гудійр (Charles Goodyear) випадково відкрив рецепт виготовлення гуми, що не розм’якшується в жарі й не стає тендітною на морозі. Нова технологія одержала назву вулканізації. Гудійр, багато років безуспішно намагався поліпшити якість гуми, у ту пору вкрай примхливого й незручного матеріалу, один раз випадково нагрів суміш каучуку й сірки на кухонній плиті. Відкриття процесу вулканізації гуми стало поштовхом для розвитку електропромисловості, тому що гума є прекрасним ізоляційним матеріалом.
Візок для супермаркету
Торговець Сільван Голдман (Sylvan Goldman) винайшов перший візок для покупок в 1936 році. Голдман був власником великого продовольчого магазину в місті Оклахома-Сіті й помітив, що покупці відмовляються купувати деякі товари, тому що їх важко нести. Відкриття було випадковим: Голдман звернув увагу, як одна жєінка-покупець поставила важку сумку на іграшкову машину, яку її син котив на мотузочці. Торговець спершу прилаштував до звичайного кошика невеликі коліщата, а потім залучив до винаходу механіків і створив прототип сучасного візка. Масовий випуск цього пристрою був початий в 1947 році. Винахід візка дозволив створити новий вид магазина – супермаркет.
Мішок для сміття
Гаррі Василюк (Harry Wasylyk) (напевно родом з України:)) в 1950 році винайшов перший мішок для сміття. Василюк був винахідником й інженером й один раз до нього звернувся муніципалітет міста, що поставив завдання: зробити так, щоб побутові відходи не висипалися в процесі завантаження сміттєзбиральних машин. Василюк довгий час роздумував над створенням подоби пилососа, але рішення прийшло раптово. Хтось із його знайомих або домашніх (версії розходяться) кинув фразу: "Мені потрібна сумка для сміття!”. Василюк зміркував, що для операцій зі сміттям варто використати одноразові мішки й запропонував робити їх з поліетилену. Першим пластикові мішки для сміття став використовувати госпіталь міста Вінніпегу. Перші мішки для сміття, призначені для приватних осіб, з’явилися в 1960-і роки.
|
