Приказки та прислів'я: проти царів, панів, багатіїв, купців і урядовців
Приказки та прислів'я: проти царів, панів, багатіїв, купців і урядовців
***
Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є.
***
Бідняки потіють, а пани з того жиріють.
***
Царі – псарі: жалю не знають, людей за псів вважають.
***
Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять.
***
Цар - як кабан, а цариця – як печериця.
***
За царя нема й сухаря.
***
Цар у державі, як кіт у коморі: кого піймав, того і з’їв.
***
Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом, а чужим трудом.
***
Багач – як собака: на своєму лежить, а хвіст перекинув на чуже.
***
Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає.
***
Багач норовить, як би бідного з ніг збити.
***
Бідний до бідних рідний, а багач нікому не радий.
***
От тобі, бабо, й Юр’їв день.
(Прислів’я виникло в зв’язку з скасуванням в XVI ст. права кріпаків переходити раз на рік в день Юрія ( 26 листопада за ст. ст.) від одного пана до іншого)
***
Білі ручки чужу роботу люблять.
***
Сама земля панові не родить – мужик робить.
***
Бідняк робить, а багачеві родить.
***
Мужик землю засіває, а пан хліб поїдає.
***
Пан не жне, не косить, а жупан носить.
***
Пану і в будень свято, а в мужика і будень однято.
***
Бідний з праці рветься – багатому черево дметься.
***
Щоб панам так легко вмирати, як мужикові орати.
***
Багатство дме, а бідність удвоє гне.
***
Панам косять, а собі хліба просять.
***
Хліб у пана мужик косить, жінка його снопи носить, а прийдуть вони додому – дітки їсти просять.
***
Багач їсть калач, а бідний і хліба не має.
***
Бідний мужик і хліба не їсть, а багатий і мужика з’їсть.
***
Багач би око вийняв за кавалок хліба.
***
Багач так має, аж йому горлом пхає, а бідняк лиш слинку ковтає.
***
Одному аж горлом вертає, а другий з голоду здихає.
***
Поки багатий стухне, то убогий опухне.
***
Ситий голодному не товариш.
***
Ситий голодного не розуміє.
***
Багатий бідного ніколи не зрозуміє.
***
Пшениця – то хлопська мука, хмельницька біда, а панська їда
***
Багатому пшениця, а вбогому полова.
***
Багатому дбає, а в себе й сорочки не має.
***
Багачеві прибиль, а біднякові загибель.
***
Гроші йдуть до багатого, а злидні до бідного.
***
Качиного зоба не накормиш, а панської кишені не наповниш.
***
Багачеві вітер гроші несе, а бідному половою очі засипає.
***
У багатого й теля з телям, а в убого одна корова, та й та ялівка.
***
Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не найде.
***
Пан скаче, а хлоп плаче.
***
Як бідний плаче, то ніхто не бачить, а як багатий скривиться, то усяк дивиться.
***
Панські шати – наші лати.
***
Через золото сльози ллються.
***
А з чого збив маєтки, як не з чужої кривди?
***
Де один панує, там сотня бідує.
***
Велика риба маленьку цілою ковтає.
***
Багатому щастя, а вбогому трясця.
***
Хіба ревуть воли, як ясла повні?
***
Нема добра в нашім селі, бо панів багато.
***
Про вовка помовка, а чорт пана несе.
***
Панська свора – вовча потвора.
***
Не нашого поля ягода.
***
Панського роду, а псячого ходу.
***
Хто багатий, той не любить дати.
***
Пан би землею удавився, аби лише хлоп її не мав.
***
Панський маніфест спиною читали.
***
Тоді пани добрі, як сплять.
***
Добра пані за рабами.
***
Добрий пан: взяв у дітей хліб та й кинув псам.
***
Пан добрий, як отець: взяв корову і овець, а пані – як мати: наказала теля взяти.
***
З хлопами мирно живемо – лани хлопами оремо.
***
До вбогого йди сорочки позичати, а до багатого ніколи.
***
Панам лихо розкидати – не плугом орати.
***
Легше з ведмедем борюкатися, ніж з паном рахуватися.
***
Якби не був свинуватий, то не був би і багатий.
***
Як багатий, так і клятий.
***
Тіло в злоті, а душа в мерзоті.
***
Де є такий багач, щоб не хотів більше, як має?
***
Пани – мужикові чужі люди.
***
Не вір багатому ніколи, бо за його порадою лишишся голий.
***
Панська рука далеко сягає, навіть там, де її не видно.
***
Лиха зазнали від панів та й від підпанків.
***
Круки на стерво летять, а пани на людську біду.
***
Панська ласка – що вовча дружба.
***
У пана ласка до порога.
***
Панська ласка на бистрім коні їздить.
***
Багатому й гріхи прощають, а вбогого і так карають.
***
У сильного завжди безсильний винен.
***
Не порівняєш гори з долиною, а багатого з убогим.
***
Широкі панські степи, а людям на них тісно.
***
В панські ворота широко увійти, а вузько вийти.
***
На чиєму току молотять, тому й хліб возять.
***
Чий берег, того й риба.
***
Чия гребля, того й став.
***
Чий кінь, того й віз.
***
Багатому життя, а бідному виття.
***
Тільки й ходу, що з мосту та в воду.
***
Годи панові рік, а день не вгодиш – пропав навік.
***
Що вільно панові, то не вільно Іванові.
***
Дались мені у знаки оті панськи кулаки.
***
Піди до Кракова – всюди біда однакова, піди й за Карпати – то треба бідувати.
***
Від Львова до Кракова – скрізь біда однакова.
***
Ворон ворона не клює, пан у пана шкуру не здере.
***
Пани б’ються, а в мужиків чуби тріщать.
***
Пан з паном погодиться, а Іван в спину дістане.
***
За наше жито та ще нас і бито.
***
Чують, як пісні співаємо, а не чують, як вовками виємо.
***
Коли б пан за плуг взявся, то й світу б відцурався.
***
У селі пан – як у городі бур’ян.
***
Зарився в добрі, як свиня в багні.
***
За руб свічку бере, а з бідного останню шкуру дере.
***
Багач гроші збирає, а чорт калитку шиє.
***
Від багача не жди калача.
***
Дай панові покуштувати, то він і гамкне.
***
Скільки панові не годи – рябу корову не подарує.
***
Казав пан: «Кожух дам», - та слово його тепле.
***
Дав пан Омелькові пояс, як той без штанів оставсь.
***
Панських груш не руш: як погниють – самі віддадуть.
***
Чого пан гладок? Поїв та й на бок.
***
Хвали сіно в стогу, а пана в гробу.
***
Раз питався пан Івана, чи він любить свого пана. А Іван відповідає: «Люблю, пане, навіть дуже; щоб вас усі так любили, то ви б давно в землі гнили».
***
«Тату, лізе чорт у хату!» - «Дарма, аби не пан».
***
Рад бідняк пану, як сирота трясці.
***
Що малий пан вліпить, то й великий не відійме.
***
І малі камінці роблять синці.
***
Панська собака по-панськи гавкає.
***
Аж гарчить – так на меншого кричить.
***
Казенна палата від селян багата.
***
Крамар – як комар: де сяде, там і п’є.
***
Без бариша – голодна душа.
***
Заправив, як за рідного батька.
***
Що ступить, то лупить.
***
Купля руки пече, а продаж гріє.
***
Не похвалиш – не продаси, не погудиш – не купиш.
***
Купець бере торгом, піп – горлом, а мужик горбом.
***
Сякий-такий торгаш, та все їсть калач, а хлібороб хліб робить – і хліба вволю не їсть.
***
Мужик багатий – як віл рогатий.
***
Забагатів Кіндрат – забув, де його і брат.
***
Заліз в багатство, забув і братство.
***
Пан собакою був – собача йому і смерть.
|
| Категория: Прислів’я та приказки | Добавил: Adminsha (05.12.2009)
|
| Просмотров: 864
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
